Вимоги НАТО до стійкості: що вони означають для України, її громад і операторів

Стаття 3 Північноатлантичного договору зобов’язує Союзників підтримувати й розвивати свою індивідуальну та колективну здатність протистояти збройному нападу. НАТО тлумачить це широко: сюди входить і цивільна готовність, адже країна, чиї уряд, енергетика, зв’язок і транспорт ламаються під тиском, не може ні захистити себе, ні прийняти допомогу Союзників.

На саміті у Варшаві 2016 року лідери Союзників погодили сім базових вимог до національної стійкості. Вони охоплюють три основні функції цивільної готовності: безперервність державного управління, безперервність основних послуг для населення та цивільну підтримку військових операцій. У Вільнюсі 2023 року Союзники домовилися встановити національні цілі стійкості, а 2024 року у Вашингтоні зобов’язалися тісніше поєднати цивільне й оборонне планування.

У вересні 2026 року НАТО опублікувало оновлений набір, 2026 Baseline Requirements for Resilience. Він підвищує рівень амбіцій і прямо враховує диверсії проти критичної інфраструктури, кібератаки, шкідливі економічні залежності, екстремальну погоду та залежність від космічних послуг. На саміті в Гаазі 2025 року Союзники також погодилися зараховувати до 1,5 % ВВП на видатки, пов’язані з обороною й безпекою, куди можуть належати стійкість і цивільна готовність.

Україна є партнером НАТО, а не членом. З 2020 року вона має статус партнера з розширеними можливостями, з 2023 року діє Рада Україна-НАТО, де Союзники й Україна засідають на рівних, а реформи Україна планує в адаптованій річній національній програмі. НАТО підтверджує «незворотний шлях» України до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством. Концепція забезпечення національної системи стійкості (Указ Президента № 479/2021) передбачає окремого національного координатора співробітництва з НАТО у сфері розбудови стійкості та включення цілей стійкості до річних національних програм.

Більшість із семи сфер так чи інакше лягає на громади: вони підтримують місцеві служби, оповіщають і евакуюють мешканців, облаштовують пункти тимчасового розміщення й пункти незламності, координують волонтерів. Закон «Про основи національного спротиву» до того ж покладає на сільських, селищних і міських голів сприяння підготовці громади до національного спротиву (стаття 14). Практичні наслідки:

• План реагування громади, який розраховує на відсутність світла, мобільної мережі й інтернету щонайменше в перші години.
• Комісія з питань ТЕБ і НС, що може працювати з резервного місця й бачити ту саму інформацію. Див. програму для цивільного захисту громади.
• Заздалегідь погоджені маршрути евакуації, збірні пункти й місця тимчасового розміщення та спосіб обліку тих, хто через них пройшов.
• Контакти й процедури для взаємодії з військовими, поліцією та сусідніми громадами.
• Навчання з партнерами, а не лише силами ради.

Оператори енергетики, водопостачання, зв’язку й транспорту майже безпосередньо несуть вимоги 2, 4, 6 і 7. Текст НАТО раз у раз вимагає планів відновлення, розроблених разом з операторами, обміну інформацією, пріоритетного доступу й резервних систем. В Україні правові й організаційні засади захисту таких об’єктів визначає Закон «Про критичну інфраструктуру» № 1882-IX від 16 листопада 2021 року, а захищеність критичної інфраструктури є одним із базових елементів національної стійкості. Для операторів це означає:

• Плани відновлення й ремонту, які бригади можуть виконати без центральної диспетчерської системи.
• Спільну з органами влади картину відключень, бригад і пріоритетів, щоб вирішувати, що відновлювати першим.
• Планування безперервності, яке охоплює сценарії обстрілів і тривалих знеструмлень.
• Захищений польовий зв’язок і керування пристроями; про кібербезпекові вимоги ЄС див. NIS2.
• Визначені контактні особи для цивільно-військової взаємодії.

НАТО описує стійкість як справу всього суспільства, включно з приватним сектором і громадянським суспільством. В Україні волонтерські організації облаштовують укриття, розвозять воду й гуманітарну допомогу, шукають зниклих і підтримують лікарні. Кодекс цивільного захисту дозволяє залучати громадські організації до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на добровільних або договірних засадах (стаття 29). Щоб бути корисними у великій кризі, організаціям варто вбудуватися в офіційні структури:

• Знайте, хто в державній системі ставитиме вам завдання і як передаються запити та звіти.
• Ведіть актуальний список людей, кваліфікацій і спорядження, які ви справді можете задіяти.
• Умійте працювати офлайн і на запит ділитися позиціями та звітами з партнерами.
• Майте правила захисту даних і того, чим ви ділитеся з органами влади чи військовими.
• Тренуйтеся з тими, з ким працюватимете, зокрема на цивільно-військових навчаннях.

Sinkaos дає комісіям, операторам і волонтерським командам одну спільну оперативну картину, яка працює й без інтернету: офлайн-пакети місії на телефонах, локальні польові сервери, що синхронізуються пізніше, і хронологія, яка фіксує рішення. Для роботи поруч зі збройними силами він підтримує символи APP-6, координати MGRS і обмін Cursor on Target із застосунками TAK. Це не сертифікована система НАТО, і вона не працює із секретною інформацією. Див. сторінку про стійкість громад.