Як координуються екстрені служби та органи влади в Україні: пояснення для тих, хто працює поруч.
Коли на місці події одночасно працюють рятувальники ДСНС, бригада екстреної медичної допомоги й поліція, їхні дії узгоджують за правилами Кодексу цивільного захисту та Закону про систему 112. Якщо ви керуєте громадою, комунальним підприємством, компанією чи громадською організацією, вас можуть залучити до цієї роботи за договором або просто в день події. Посібник пояснює, хто керує, як залучають допомогу і чого від вас очікує закон.
Як влаштована система
Державну політику у сфері цивільного захисту реалізує єдина державна система цивільного захисту (ЄДСЦЗ). Вона складається з функціональних підсистем, які утворюють міністерства та інші центральні органи, і територіальних підсистем в областях з ланками в районах і субланками в громадах (статті 8, 9 і 10 Кодексу цивільного захисту України). Координацію органів виконавчої влади у цій сфері здійснюють РНБО та Кабінет Міністрів, а на кожному рівні діють комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (стаття 6).
Залежно від обстановки ЄДСЦЗ працює в режимі повсякденного функціонування, підвищеної готовності, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (стаття 11). В особливий період, зокрема у воєнний час, вона діє з урахуванням Закону «Про правовий режим воєнного стану».
Звичайний виклик проходить через систему 112. Закон про неї встановлює єдиний номер 112 і номери екстрених служб: 101 для Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, 102 для поліції, 103 для екстреної медичної допомоги, 104 для аварійної служби газу. Комунікаційний центр «Служба 112» приймає звернення, визначає, які служби залучити, і передає інформацію їхнім оперативно-диспетчерським службам (статті 1, 3 і 6 Закону № 4499-VI).
Хто бере участь у реагуванні
| УЧАСНИК | ТИП | ЯК ДОЛУЧАЄТЬСЯ |
|---|---|---|
| Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту ДСНС (101) | Екстрена служба | Цілодобова готовність; її керівник часто першим очолює роботи на місці |
| Національна поліція (102) | Екстрена служба | Цілодобова готовність; охорона порядку, перекриття, пошук людей |
| Екстрена медична допомога (103) | Екстрена служба | Цілодобова готовність |
| Аварійна служба газу (104) | Екстрена служба | Цілодобова готовність |
| Місцева й добровільна пожежна охорона | Сили ЦЗ | Утворюють громади, підприємства чи громадські організації; включаються до планів залучення сил і засобів |
| Аварійно-рятувальні служби та спеціалізовані служби ЦЗ | Сили ЦЗ | За планом реагування або рішенням керівника робіт |
| Добровільні формування цивільного захисту | Сили ЦЗ | Утворюються під час загрози чи виникнення надзвичайної ситуації для допоміжних робіт (стаття 27) |
| Громадські організації | За потреби | На добровільних або договірних засадах за наявності відповідної підготовки (стаття 29) |
| Збройні Сили України, інші військові формування | За потреби | Залучаються відповідно до закону (стаття 28) |
Усі аварійно-рятувальні служби та інші сили цивільного захисту на час ліквідації переходять у підпорядкування керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (стаття 75, частина п’ята).
Хто керує на місці, у центрі управління та в комісії
Знаючи, з яким рівнем ви маєте справу, ви знаєте, чиї вказівки обов’язкові.
- На місці: керівник робіт з ліквідації наслідків. Його призначають залежно від рівня надзвичайної ситуації: для місцевого рівня це заступник голови райдержадміністрації або заступник голови територіальної громади (стаття 75). До його прибуття обов’язки виконує керівник підрозділу сил цивільного захисту, який прибув першим. Керівник робіт самостійно вирішує питання евакуації, обмеження доступу до зони, залучення транспорту й майна підприємств і зупинення робіт, якщо рятувальникам загрожує небезпека. Його розпорядження обов’язкові для всіх, хто бере участь у ліквідації, і для громадян та підприємств у зоні.
- Поруч: штаб з ліквідації наслідків. Робочий орган керівника робіт, який розгортається, як правило, у районі події. До нього входять працівники ДСНС, керівники аварійно-рятувальних служб, представники органів влади й місцевого самоврядування (стаття 76).
- Оперативний рівень: центри управління в надзвичайних ситуаціях. Державний і регіональні центри в системі ДСНС чергують цілодобово, збирають і аналізують інформацію про обстановку та забезпечують роботу штабу (стаття 73).
- Координаційний рівень: комісії з питань ТЕБ і НС. Державна, регіональні та місцеві комісії координують органи й підприємства на своєму рівні; для конкретної події можуть утворити спеціальну комісію (стаття 6). Поки керівника робіт не призначено, ліквідацію організовують саме комісії (стаття 71).
Як долучається стороння організація
Шляхів кілька, і найкраще працює той, про який домовилися заздалегідь.
- За домовленістю. Громадські організації залучаються до робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на добровільних або договірних засадах, якщо учасники мають відповідний рівень підготовки (стаття 29). Пожежно-рятувальні підрозділи місцевої й добровільної пожежної охорони включаються до планів залучення сил і засобів (статті 62 і 63). Пошукові групи, пункти обігріву, харчування, психосоціальна підтримка найчастіше долучаються саме так.
- У складі добровільного формування цивільного захисту. Такі формування утворюються під час загрози чи виникнення надзвичайної ситуації для допоміжних і відновлювальних робіт. Учасники мають право на інформацію, засоби індивідуального захисту й відшкодування шкоди, а також обов’язок дотримуватися заходів безпеки (стаття 27).
- У день події. Керівник робіт може залучити транспорт та інше майно підприємств, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, а також громадян за їхньою згодою (стаття 75, частина сьома). Якщо роботи тривають понад три години, він звертається до органів влади та підприємств щодо харчування й місць для відпочинку учасників.
Що робить громада під час реагування
Органи місцевого самоврядування забезпечують цивільний захист на своїй території: оповіщення й інформування населення, організацію аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, евакуацію, життєзабезпечення постраждалих (стаття 19). Рішення про евакуацію на місцевому рівні ухвалюють органи місцевого самоврядування, а там, де утворено військові адміністрації, вони (стаття 33). Громади також можуть створювати центри безпеки, де в одному приміщенні працюють кілька екстрених служб (стаття 27-1).
На практиці голова або визначений заступник виїжджає на місце, доповідає керівникові робіт і пропонує те, що має громада: гучномовці й місцеві канали оповіщення, приміщення для тимчасового розміщення, транспорт, знання місцевості. Підготовчу частину розглядає наш посібник з плану реагування громади.
Контрольний список для організацій, які хочуть бути готовими
Заздалегідь
- Домовтеся з громадою чи територіальним органом ДСНС про форму залучення і зафіксуйте її письмово.
- Тримайте актуальний список тих, хто може погодити допомогу, з контактами вдень і вночі.
- Знайте, що саме ви можете надати, скільки і як швидко.
- Перевірте, що учасники мають підготовку, якої вимагає стаття 29 Кодексу, і беріть участь у навчаннях, коли кличуть.
- Визначте всередині організації, хто говорить із керівником робіт.
У день події
- Доповідайте керівникові робіт або визначеній ним особі й виконуйте його розпорядження.
- Ведіть облік своїх людей: хто де і що робить.
- Записуйте, яку техніку й яких людей ви надали, кому і коли.
- Повідомляйте про небезпеки на місці одразу керівникові робіт.
Після
- На прохання передайте свої записи для звіту керівника робіт і розслідування причин.
- Питання відшкодування витрат вирішуйте встановленим порядком; він залежить від того, як вас залучили.
- Розберіть, що вдалося, і оновіть контакти та домовленості.
Sinkaos не підключений до системи 112, центрів управління ДСНС чи інших державних систем і не замінює екстрених номерів або рації. Він допомагає вашій організації вести облік людей, завдань і техніки, поки ви підтримуєте екстрені служби, працює офлайн і зберігає запис із позначками часу про те, що ви надали. Див. польові команди ГО та цивільний захист громади.
Часті питання про взаємодію служб
Чи може громада мати власну пожежну команду?
Чи може наша ГО брати участь у ліквідації наслідків?
Хто головний на місці події?
Чи зобов’язані підприємства допомагати?
Що змінює воєнний стан?
Джерела
- Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI (чинна редакція)
- Закон України «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112» № 4499-VI
- Постанова Кабінету Міністрів України № 11 від 9 січня 2014 р., Положення про ЄДСЦЗ
- Закон України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII
- Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Спробуйте на своїй наступній операції.
Ранній доступ безкоштовний. Ми разом з вами налаштуємо першу операцію й будемо поруч, поки ви працюєте.