План PACE: основний, запасний, аварійний і крайній зв’язок

Абревіатура складається з англійських слів Primary, Alternate, Contingency і Emergency. Настанова армії США ATP 6-02.12 описує PACE як давній метод планування зв’язку, що дає передбачуваність і резервування в погіршених, протидіючих чи перевантажених умовах. CISA, американське цивільне агентство кібербезпеки й інфраструктури, переносить цю ідею на екстрені служби й визначає рівні так:

• Primary (основний): звичайний щоденний засіб.
• Alternate (запасний): резерв до основного.
• Contingency (аварійний): вступає в дію, коли вийшли з ладу і основний, і запасний.
• Emergency (крайній): останній рівень, коли не працює більше нічого.

Обидва джерела перевіряють план за однаковими критеріями. Він має бути здійсненним (досить справного обладнання й підготовлених людей), прийнятним (розгортання не заважає операції), придатним (вистачає пропускної здатності), відмінним (жоден рівень не спирається на вже втрачений засіб) і повним (перелічено всі засоби й умови переходу). Четверта перевірка ламає більшість цивільних планів: CISA зауважує, що пошта, соцмережі й SMS можуть залежати від одного телефона й одного каналу даних. В Україні до цього додається спільна залежність від електрики: за розпорядженням НЦУ від липня 2024 року базові станції мали триматися без світла 10 годин, тож тривалий блекаут може забрати одразу кілька рівнів. Армія також зауважує, що крайнім рівнем не обов’язково є обладнання. Це може бути процедура, наприклад вихід до точки збору.

Пошукова команда складає план для роботи в карпатській долині. Основний: застосунок через мобільний інтернет. Запасний: SMS. Аварійний: УКХ-рація через ретранслятор на хребті. Крайній: усі групи виходять до роздоріжжя о 16:00. О 13:40 мобільний інтернет зникає, і після двох невдалих спроб надсилання групи переходять на SMS. Повний метод описано в посібнику про план на випадок втрати зв’язку. У циклі готовності PACE пишуть на етапі PREPARE, а застосовують на етапі ADAPT.