Як працює MGRS, військова система координатної сітки

MGRS побудована на проєкції UTM (а поблизу полюсів на UPS). Повна координата має три частини, які читають від найбільшої площі до найменшої:

• Позначення зони сітки, наприклад 33U: номер зони UTM завширшки 6° плюс літера широтного поясу.
• 100-кілометровий квадрат, наприклад VR: дві літери, що позначають один квадрат у цій зоні.
• Абсциса й ордината (easting і northing): однакова кількість цифр для кожної, виміряна всередині квадрата.

Координата MGRS позначає квадрат, а не точку. З однією цифрою для кожної осі квадрат має 10 км завширшки, з п’ятьма цифрами 1 м. На практиці команди домовляються про точність: 33U VR 5 4 звужує позицію до 10 км, 33U VR 586 485 до 100 м, а 33U VR 58601 48519 до 1 м. Усі три містять Староміську площу в Празі. У межах однієї операції люди часто пропускають зону й квадрат і диктують лише цифри, бо всі й так знають, де перебувають.

Член гірської рятувальної команди повідомляє про постраждалого: «Сітка 731 262, на стежці під хребтом». Координатор наносить точку на карту й відправляє найближчу команду. Якщо ту саму позицію читати як широту й довготу, знадобиться приблизно вдвічі більше символів і з’являється ризик сплутати градуси з хвилинами. Це одна з причин, чому гірські рятувальники і військові підрозділи віддають перевагу координатам сітки.